Підшкірний кліщ у собак – це мікроскопічний паразит, який може спричинити серйозні проблеми зі шкірою та здоров’ям вашого улюбленця. Хоча сам кліщ непомітний неозброєним оком, його присутність видають характерні зміни на шкірі собаки. У цій статті ми детально розберемо, як виглядає підшкірний кліщ, які симптоми він викликає, як його діагностувати та лікувати, щоб ваш чотирилапий друг залишався здоровим і щасливим.
Що таке підшкірний кліщ і як він виглядає?
Підшкірний кліщ – це паразит із роду Demodex (найпоширеніший у собак – Demodex canis) або Sarcoptes scabiei, який викликає захворювання, відоме як демодекоз або саркоптоз. Ці кліщі живуть у волосяних фолікулах, сальних залозах або верхніх шарах шкіри, живлячись клітинами шкіри та себумом.
Зовнішній вигляд кліща: Підшкірний кліщ настільки малий (0,2–0,3 мм у довжину), що побачити його без мікроскопа неможливо. Під мікроскопом він має такі характеристики:
- Форма: Витягнута, сигароподібна у Demodex canis, з поперечно-посмугованою кутикулою світло-сірого кольору.
- Кінцівки: Чотири пари коротких лапок у передній частині тіла.
- Розмір: Дорослі самці досягають 0,3 мм, самки – до 0,2 мм, ширина тіла – близько 0,06 мм.
- Sarcoptes scabiei: Має більш округлу форму і менш виражену сегментацію, але також мікроскопічний.
Цікаво, що невелика кількість кліщів Demodex є нормальною частиною мікрофлори шкіри здорових собак. Проблеми починаються, коли їхня кількість зростає через зниження імунітету. На відміну від них, Sarcoptes – заразний паразит, який передається при контакті з хворими тваринами.
Симптоми підшкірного кліща у собак
Хоча самого кліща не видно, його присутність проявляється через зміни на шкірі та поведінці собаки. Симптоми залежать від типу кліща (Demodex чи Sarcoptes) і форми захворювання (локалізована чи генералізована). Ось основні ознаки:
Демодекоз (Demodex canis)
Демодекоз буває локалізованим (обмежені ділянки ураження) і генералізованим (великі площі шкіри). Симптоми включають:
- Випадання шерсті: Локальні або великі ділянки облисіння, особливо на морді, навколо очей, губ, на лапах чи тулубі.
- Почервоніння шкіри: Уражені ділянки стають червоними, запаленими, іноді зморщеними.
- Лущення: Шкіра покривається білими лусочками, тріскається, може виділятися сукровиця.
- Гнійники: У важких випадках (пустульозна форма) з’являються горбки, наповнені гноєм, із неприємним запахом.
- Свербіж: Зазвичай слабкий або відсутній, але може з’явитися при вторинних бактеріальних інфекціях.
- Загальний стан: При генералізованому демодекозі собака худне, стає млявою, можлива анемія.
Локалізований демодекоз частіше вражає цуценят віком 6–24 місяці, особливо породи з короткою шерстю (боксер, мопс, шарпей). Генералізована форма небезпечніша і може вказувати на серйозні проблеми з імунітетом, наприклад, хворобу Кушинга чи діабет.
Саркоптоз (Sarcoptes scabiei)
Саркоптоз – заразне захворювання, яке супроводжується сильним свербежем. Симптоми:
- Сильний свербіж: Собака розчісує шкіру до крові, особливо на вухах, морді, животі чи лапах.
- Почервоніння та рани: Шкіра червоніє, покривається тонкими сірими лініями (ходи кліща) і пухирцями.
- Лупа та кірки: Шкіра лущиться, утворюються скоринки, шерсть випадає.
- Неприємний запах: Через гнійні процеси шкіра може мати різкий запах.
- Поведінка: Собака стає дратівливою, втрачає апетит, може тремтіти від порушення терморегуляції.
Саркоптоз може передаватися людині, викликаючи тимчасовий свербіж, тому важливо ізолювати хвору тварину.
Як виглядає уражена шкіра собаки?
Шкіра собаки з підшкірним кліщем виглядає нездорово і може мати такі ознаки:
- Локалізована форма: Невеликі лисини (2–5 см) на морді, лапах чи боках, почервоніння, легке лущення.
- Генералізована форма: Великі ділянки облисіння, шкіра жирна, чорніє, покривається лусочками чи гнійниками, з’являються пігментні плями.
- Саркоптоз: Червоні розчесані ділянки, сірі лінії на шкірі, скоринки, крововиливи від розчісування.
У важких випадках шкіра може ущільнюватися, утворюючи складки, а собака виглядає виснаженою через інтоксикацію та вторинні інфекції.
Причини появи підшкірного кліща
Підшкірні кліщі активізуються за певних умов, які послаблюють імунітет собаки. Основні причини:
- Слабкий імунітет: Цуценята, літні собаки, тварини після хвороб чи стресу вразливіші.
- Генетична схильність: Породи, як шарпей, мопс, доберман, німецька вівчарка, частіше хворіють на демодекоз.
- Погане харчування: Нестача вітамінів (особливо А, Е, С) і мінералів знижує захисні функції шкіри.
- Гормональні порушення: Хвороба Кушинга, гіпотиреоз чи діабет сприяють розмноженню кліщів.
- Контакт із хворими тваринами: Саркоптоз передається через прямий контакт або предмети догляду (гребінці, підстилки).
- Погана гігієна: Брудна шерсть і шкіра створюють сприятливі умови для паразитів.
Сезонність також відіграє роль: кліщі активніші з березня по жовтень, особливо в теплу й вологу погоду.
Діагностика підшкірного кліща
Оскільки симптоми демодекозу та саркоптозу схожі на алергію, дерматит чи грибкові інфекції, точний діагноз може поставити лише ветеринар. Методи діагностики включають:
- Зішкріб шкіри: Лікар бере пробу з ураженої ділянки (глибокий зішкріб для Demodex, поверхневий для Sarcoptes) і досліджує її під мікроскопом.
- Трихоскопія: Аналіз шерсті для виявлення кліщів у волосяних фолікулах.
- Аналіз крові: Допомагає виявити супутні захворювання, які послаблюють імунітет.
- Посів: Для виключення бактеріальних чи грибкових інфекцій.
Для точного визначення виду кліща ветеринар може зробити надріз шкіри під анестезією, щоб дослідити глибші шари.
Лікування підшкірного кліща у собак
Лікування залежить від типу кліща, форми захворювання та стану собаки. Воно завжди комплексне і проводиться під наглядом ветеринара.
Лікування демодекозу
Локалізований демодекоз у цуценят іноді минає самостійно, але генералізована форма вимагає тривалого лікування (2–6 місяців). Основні методи:
- Протипаразитарні препарати: Івермектин (підшкірно), таблетки «Бравекто», «Сімпаріка» чи краплі «Адвокат» знищують кліщів.
- Мазі та шампуні: Сірчана мазь, бензилбензоат або антибактеріальні шампуні (з хлоргексидином) зменшують запалення.
- Імуностимулятори: Препарати типу «Тималін» чи «Тактивін» підвищують імунітет.
- Гепатопротектори: Захищають печінку від токсинів, що виділяються кліщами.
- Антибіотики: Призначаються при вторинних бактеріальних інфекціях.
Важливо лікувати супутні захворювання (ендокринні, гормональні), які сприяють демодекозу.
Лікування саркоптозу
Саркоптоз лікується швидше, але потребує ізоляції тварини. Використовують:
- Протипаразитарні засоби: Краплі «Стронгхолд», «Фронтлайн» чи таблетки «Нексгард Спектра».
- Місцеве лікування: Мазі з акарицидною дією (наприклад, аверсектинова) для зменшення свербежу.
- Гігієна: Регулярне купання з протипаразитарними шампунями.
Усі предмети догляду (підстилки, гребінці) дезінфікують, щоб уникнути повторного зараження.
Цікаві факти про підшкірного кліща
Підшкірний кліщ – не просто паразит, а частина екосистеми шкіри. Ось кілька фактів, які вас здивують.
- 🐶 У всіх є кліщі. Demodex присутній у шкірі 90% здорових собак, але не викликає проблем за сильного імунітету.
- 🦠 Саркоптоз заразний. Цей кліщ може передаватися людині, викликаючи свербіж, який минає після лікування собаки.
- 🔬 Швидкий цикл. Життєвий цикл Demodex (від яйця до дорослої особини) триває лише 25–30 днів, тому хвороба може прогресувати швидко.
- 🚫 Генетика грає роль. Собаки, що перехворіли на генералізований демодекоз, не рекомендуються для розведення, щоб уникнути передачі схильності.
Дані зібрані з ветеринарних джерел (store.vitomax.ua, olvet.if.ua).
Профілактика підшкірного кліща
Запобігти появі підшкірного кліща легше, ніж його лікувати. Ось ключові заходи:
- Якісне харчування: Додайте до раціону собаки вітаміни А, Е, С і омега-3 для підтримки імунітету.
- Гігієна: Регулярно купайте собаку антибактеріальними шампунями, чистіть підстилки.
- Обмеження контактів: Уникайте спілкування з бездомними чи хворими тваринами.
- Профілактичні засоби: Використовуйте краплі («Адвантікс», «Фронтлайн») чи нашийники («Форесто») для захисту від саркоптозу.
- Регулярні огляди: Щорічні візити до ветеринара допоможуть виявити проблеми на ранній стадії.
Собаки після генералізованого демодекозу потребують стерилізації, щоб уникнути передачі генетичної схильності.
Типові помилки власників собак
Недосвідчені господарі можуть погіршити стан собаки через неправильні дії. Ось що варто уникати:
- Самолікування: Використання людських мазей чи народних засобів (наприклад, сірки з кефіром) може викликати опіки шкіри.
- Ігнорування симптомів: Списування свербежу на алергію відкладає діагностику.
- Недостатня гігієна: Брудні підстилки чи рідкісне купання сприяють зараженню.
Завжди консультуйтеся з ветеринаром, якщо помітили зміни на шкірі собаки.
Чи небезпечний підшкірний кліщ для людини?
Demodex canis не передається людині, адже ці кліщі видоспецифічні. Однак Sarcoptes scabiei може викликати у людини тимчасовий свербіж, який минає після лікування собаки. Уникайте тісного контакту з хворим улюбленцем і мийте руки після догляду за ним.
Підшкірний кліщ – це не вирок, але виклик, який вимагає уваги та терпіння. Своєчасна діагностика, правильне лікування та профілактика повернуть вашій собаці здорову шкіру та радісний настрій. Слідкуйте за своїм улюбленцем, забезпечте йому якісний догляд, і він віддячить вам любов’ю та міцним здоров’ям!