Сніг хрустить під ногами в білоруських лісах, де колись шепотіли легенди про старого господаря гаїв, а нині ці ж гаї ховають колони ворожої техніки. Білоруський Гаюн – це не просто назва Telegram-каналу, що зібрав сотні тисяч очей на воєнну активність. Це символ опору, що виріс із давнього фольклору в потужний інструмент моніторингу, де звичайні люди стають розвідниками. Проект, народжений у напруженні перед повномасштабним вторгненням, став очима для українців і білорусів, фіксуючи кожен гул дронів чи рик двигунів.
Уявіть тиху провінцію, де десь за рогом Мінська проїжджає ешелон з “Градами”, а хтось швидко клацає фото в бот. Така робота тривала роками, перетворюючи анонімні повідомлення на карти загроз. Гаюн не просто рахував танки – він попереджав про ризики, розвіював фейки й давав дані, які цитували ЗМІ від Києва до Вільнюса. Його успіх полягав у простоті: довіра людей і жорсткий фактчекінг.
Міфологічний Гаюн: сторож гаїв у білоруському фольклорі
Щоб зрозуміти, чому саме “Гаюн”, зазирніть у гущу білоруських лісів, де Дід Гая – найстарший лісовий дух, цар і покровитель хащ. Товстий стариган з мохом замість бороди, вкритий шерстю, схожий на ведмедя з людським обличчям, ходить прямо, тримаючи палицю. Він доглядає дерева, годуватиме звірів, оберігає птахів. Звірі слухаються його, як дітей, а люди… ну, з ними складніше.
Гаюн не злий, але строгий. Лякає браконьєрів ревищем чи раптовим падінням гілки, але рідко шкодить – хіба що в гніві звалить дерево на злодія. Після зустрічі з ним ніхто не ризикне повернутися: страх міцніший за кулі. У нього внучки – гаївки, маленькі духи гаїв, тож і дідом зветься. Повір’я кажуть: перед рубкою лісу на хату лиши гостинець – хліб, сіль чи монету. Зникне до ранку – дозвіл дано, хата встоїть віки. Залишиться – шукай інше місце, бо біду накличеш.
Ці ритуали – не забобони, а шана природі, що жила в серцях селян. Гаюн уособлює гармонію: ліс дає, але карає за жадібність. Сьогодні, коли гаї Білорусі стали плацдармом для військ, назва проекту – геніальний трюк. Лісовий сторож тепер стежить не за грибами, а за “шахедами” й ешелонами, ніби дух оживив у цифровому світі.
Легенди та ритуали: як спілкувалися з Дідом Гаю
- Ритуал дозволу на будівництво: Неси гостинець у глухий гай, лиши біля старого дуба. Ранком перевір – з’їв Гаюн, значить, благословив. Це рятувало від пожеж чи руйнувань, вірили люди.
- Лякання порушників: Гаюн реве, як буря, збиває з ніг вихором листя чи раптово ламає гілку. Не вбиває, але вчить: ліс – не твій.
- Родина духів: Гаївки – його онуки, грайливі дівчата в листках, що плутають стежки мандрівникам. Разом вони тримають баланс у хащах.
Після таких оповідок ліс здається живим організмом, де кожен шурхіт – попередження. Джерела фольклору, як “Беларуская міфалогія” Санько чи праці Василевич, фіксують ці повір’я з етнографічних записів XIX–XX ст. Гаюн не пан, а хранитель – ідеальний символ для проекту, що охороняв Білорусь від невидимої навали.
Народження проекту: від тривоги січня 2022-го до Telegram-революції
Січень 2022-го – час, коли Білорусь кипить від ешелонів РФ. Активіст Антон Мотолько, фотограф і опозиціонер, збирає команду: друзі, емігранти, OSINT-ентузіасти. Мета проста – відстежити, скільки техніки в’їжджає, де бази, що готує Лукашенко. 20 лютого запускають канал @Hajun_BY: перші пости про колони під Мінськом, фото з TikTok і VK.
Команда працює 24/7, без вихідних. Джерела – боти для анонімних фото/відео, соцмережі, ЗМІ. Фактчекінг – секретна формула: геолокація, час, джерела хрест-валідація. Не впевнені? Позначають “не підтверджено”. За перші місяці – тисячі повідомлень щодня, пік 2 тис. Аудиторія вибухає: до квітня 360 тис. підписників, 90% – українці.
До лютого 2023-го – понад 500 тис., канал цитують “Українська правда”, LRT, навіть ГУР. Мотолько в інтерв’ю: “ЗСУ, СБУ читають нас – це рятує життя”. Проект еволюціонує: карти на map.hajun.info, аналізи по БПЛА, логістиці.
Методи OSINT: як Гаюн розкопував таємниці ешелонів
Серце проекту – бот @HajunBYbot. Люди скидають фото танків з даху, відео дронів над Гомелем. Команда верифікує: радарні дані, супутники, відкриті бази. Ось приклад: фіксують ешелон з “Іскандерами” – видають маршрут, кількість, напрямок.
- Збір даних: 90% від українців/білорусів, решта – соцмережі, ЗЖД-сайти.
- Аналіз: Кількість вагонів, типи (боєприпаси? ППО?), швидкість.
- Публікація: З фото, картами, без спекуляцій.
- Безпека: Анонімність, ротація IP, поради видаляти чати.
Це не грубий шпигун, а мережа очей. За 2022-й виявили сотні колон, ротацій – дані, що допомагали ЗСУ прогнозувати удари. У 2024-му фокус на “шахедах”: за січень 2025-го – 94 заходи, 2 збито, загалом 495+ за роки.
| Дата | К-сть “шахедів” | Деталі |
|---|---|---|
| Січень 2025 | 94 | 30 повернулися, 62 зникли, 2 збито (Гомель, Мозир) |
| Загалом до 2025 | 495+ | 12 збитих/упалих у РБ+Латвія |
Дані з Telegram-каналу Беларускі Гаюн та ru.wikipedia.org.
Реакція режиму: від “екстремістів” до полювань на інформаторів
Мартові 2022-го – МВС РБ оголошує Гаюна “екстремістським”. Штрафи, арешти за репости. До вересня 2023-го – 10 затримань: через камери чи боти в телефонах. Силовики маскуються під “спостерігачів”, просять дані в чатах знайомств. У 2023-му – пропагандистський фільм про “контрольований бот”, але без доказів, лише графіка.
Кульмінація – лютий 2025-го. 5-го хакери (силовики?) ламають бот через старе посилання – помилка Мотолька. Дані витікають, канали КҐБ погрожують. 7-го перші арешти, як працівник Мозирського НПЗ. До листопада – 124 ув’язнених, за даними “Вясна”. Гаюн зупиняється: 256–336 тис. підписників, але безпека понад усе.
Найважливіше: Гаюн врятував життя, попередивши про тисячі переміщень – його дані формували карти для оборони України. Без нього простір темнішає.
🍃 Цікаві факти про Білоруський Гаюн
- 🍂 Назва від міфу: Гаюн – дух гаїв, що стежить за лісом, як проект – за кордонами.
- 🔥 Рекорд “шахедів”: 94 за січень 2025-го – Білорусь стала “коридором” для дронів РФ.
- 📈 Пік трафіку: 2 тис. повідомлень/день у 2022-му, 33 тис. від 10 тис. людей за місяці.
- 🚫 124 арешти: Режим полюванням мстить за правду – символ опору.
- 🛡️ Вплив на ЗСУ: Дані цитували розвідка, ЗМІ – реальний внесок у війну.
Вплив на війну: очі, що бачили невидиме
Гаюн не просто блог – джерело для аналітики. Фіксував ротації Ан-12 на “Зябровці”, будівництво ППО-центрів, “Запад-2025”. У 2024-му: 200+ вагонів ВПК РФ. Це допомагало прогнозувати удари, уникати пасток. Українські медіа посилалися щодня, білоруси пишалися: “Ми не мовчимо”.
Навіть після зупинки спадщина жива – інші OSINT переймають естафету. Гаюн показав: звичайні люди з телефоном сильніші за пропаганду. Лісовий дух еволюціонував у цифрового вартового, і його шепіт лунає досі в картах загроз.