Формат «Рамштайн» — це постійно діюча міжнародна платформа, яка з квітня 2022 року об’єднує понад 50 країн для координації військової допомоги Україні. За чотири роки учасники передали Силам оборони обладнання, боєприпаси та технології на суму понад 150 мільярдів доларів, створивши дев’ять спеціалізованих коаліцій спроможностей і механізми на кшталт PURL.
Ця структура еволюціонувала від разових зустрічей міністрів оборони до системної роботи, де країни спільно планують довгострокові поставки, інвестують в українське виробництво дронів і ракет, а також формують дорожні карти розвитку армії до 2027 року. Сьогодні формат залишається ключовим інструментом, який дозволяє швидко реагувати на потреби фронту і водночас будувати стійку оборону на роки вперед.
Перше засідання Контактної групи з питань оборони України відбулося 26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині. Ініціатором став тодішній міністр оборони США Ллойд Остін. Саме місце проведення дало назву всьому формату, який швидко перетворився з консультативної зустрічі на постійний механізм синхронізації допомоги.
Спочатку збиралися міністри та високопосадовці з понад сорока країн. Вони обговорювали негайні потреби — протитанкові комплекси, артилерію, системи протиповітряної оборони. Уже на перших зустрічах партнери оголосили про пакети вартістю кілька мільярдів доларів. З часом кількість учасників перевищила 50 держав: усі члени НАТО, більшість країн Європейського Союзу, а також партнери з Азії, Океанії та Африки — Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія, Йорданія, Марокко та інші.
Як змінювався формат від 2022
Ранні зустрічі проходили майже щомісяця — то на самій базі Рамштайн, то в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, то в онлайн-режимі. Кожна з них приносила конкретні рішення: появу HIMARS, перші танки Leopard, комплекси Patriot і NASAMS, навчання пілотів для F-16. До 2024 року формат трансформувався в те, що українські військові назвали «Рамштайн 2.0». Акцент змістився з індивідуальних пакетів окремих країн на спільну роботу в коаліціях спроможностей.
Після зміни адміністрації в США у 2025 році головування перейшло до спільного керівництва Німеччини та Великої Британії. Формат не зник і не втратив динаміки. Навпаки, з’явилися нові інструменти фінансування, довгострокові дорожні карти до 2027 року та посилена увага до українського оборонно-промислового комплексу. Станом на середину 2026 року зустрічі тривають регулярно, а наступні заплановані на осінь з акцентом на посилення протиповітряної оборони перед зимовим сезоном.
Коаліції спроможностей: серце сучасної роботи
Головним досягненням еволюції формату стало створення восьми основних коаліцій спроможностей. Кожна з них має лідерів-країн і десятки учасників, які спільно закривають конкретну сферу.
| Коаліція | Приблизні лідери | Кількість країн (орієнтовно) | Основний фокус |
|---|---|---|---|
| Авіаційних спроможностей | США, Данія, Нідерланди | 14+ | F-16, Mirage, навчання пілотів, обслуговування |
| Інтегрованої ППО та ПРО | Німеччина, Франція | 14+ | Patriot, IRIS-T, NASAMS, ракети-перехоплювачі |
| Артилерії | Франція, США | 14+ | 155-мм системи, снаряди, далекобійна артилерія |
| Бронетанкової техніки | Польща, Німеччина, Італія | 14+ | Leopard, Abrams, БМП, ремонт |
| Морських спроможностей | Велика Британія, Норвегія | 18+ | Берегова оборона, морські дрони, розмінування акваторій |
| Дронів | Латвія, Велика Британія | 16+ | Ударні, розвідувальні, перехоплювачі, інвестиції в українське виробництво |
| ІТ | Естонія, Люксембург | 17+ | Кіберзахист, програмне забезпечення, цифрові системи управління |
| Розмінування | Литва, Ісландія | 21+ | Обладнання, навчання саперів, гуманітарне розмінування |
Пізніше з’явилися додаткові напрями — зокрема коаліція з радіоелектронної боротьби та антибалістичні ініціативи. Кожна коаліція працює за дорожньою картою: короткострокові поставки «тут і зараз» і довгострокові інвестиції у виробництво, ремонт і підготовку кадрів.
Механізм PURL та інші фінансові інструменти
Одним із найефективніших рішень останніх років став Prioritized Ukraine Requirements List — PURL. Цей механізм дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю саме американського озброєння, яке Україна визначила як критичне. Станом на середину року до ініціативи долучилися 29 країн, а загальний обсяг внесків сягнув близько 6,7–7 мільярдів доларів.
Через PURL Україна отримує близько 95 відсотків ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Пакети формуються обсягом приблизно 500 мільйонів доларів кожен, узгоджуються з США та НАТО і швидко доставляються.
Паралельно працюють інші інструменти: «данська модель» фінансування українського виробництва, SAFE-кредити Європейського Союзу, прямі інвестиції в заводи дронів і снарядів. Країни разом із ЄС уже залучили понад 5,7 мільярда доларів саме на закупівлю українських безпілотників.
Що реально отримала Україна завдяки формату
Список поставок вражає своєю різноманітністю. Системи протиповітряної оборони — Patriot, NASAMS, IRIS-T, SAMP/T. Реактивні системи залпового вогню HIMARS і M270. Танки Leopard різних модифікацій і Abrams. Самохідні гаубиці PzH 2000. Бронетранспортери M113 і сучасніші платформи. Літаки F-16 і Mirage-2000. Тисячі дронів усіх типів, ракети різної дальності, артилерійські боєприпаси мільйонними партіями.
Не менш важливим став людський фактор. Десятки тисяч українських військових пройшли навчання за кордоном — від танкістів і артилеристів до пілотів і спеціалістів з обслуговування складної техніки. З’явилися спільні ремонтні центри в Польщі та інших країнах. Українські компанії отримали доступ до технологій і фінансування для масштабування виробництва.
Символічне і практичне значення формату
Формат «Рамштайн» став чимось більшим за просто координаційний стіл. Він довів, що вільні країни можуть швидко створювати ефективні коаліції поза жорсткими рамками існуючих альянсів. Саме тут народилася практика регулярного звітування про виконання зобов’язань, спільне планування на кілька років уперед і підтримка власного оборонного виробництва України.
Для українських військових і цивільних це означає конкретні речі: більше збитих ракет над містами, краще оснащені бригади на фронті, можливість планувати операції з розумінням, що наступні поставки вже в роботі. Для партнерів — інструмент, який дозволяє розподіляти навантаження і уникати дублювання зусиль.
Нині пріоритети зміщуються ще далі в бік далекобійних можливостей, посилення протиракетної оборони, масштабування дронових технологій і спільного виробництва. Формат продовжує адаптуватися, залишаючись живою платформою, де рішення народжуються не в деклараціях, а в конкретних цифрах і графіках поставок.