У маленькому індійському містечку Бірніхат повітря наповнене пилом від вугільних складів і фабрик, де рівень PM2.5 сягає 128 мікrogramів на кубічний метр – це понад 25 разів перевищує норму Всесвітньої організації охорони здоров’я у 5 мкг/м³. Делі, мегаполіс з 30 мільйонами жителів, дихає смогом на рівні 108 мкг/м³, де кожен вдих несе ризик для легенів. Ці міста очолюють сумний рейтинг найзабрудненіших у світі за даними IQAir за 2024–2025 роки, коли Центральна та Південна Азія домінують у топ-20.
Забруднення не стоїть на місці: у Лахорі, Пакистан, цегельні печі й вихлопи машин створюють хмари диму, що ковтають горизонт взимку. Навіть віддалені пункти, як Караганда в Казахстані, страждають від промислового пилу на 104 мкг/м³. Такі рівні перетворюють вулиці на пастки, де видимість падає до кількох метрів, а люди ховаються за масками.
Щоб зрозуміти масштаб, ось таблиця топ-20 найзабрудненіших міст світу за середньорічним рівнем PM2.5 (дані IQAir World Air Quality Report 2024, актуальні для аналізу 2025–2026 років).
| Місце | Місто | Країна | PM2.5, мкг/м³ |
|---|---|---|---|
| 1 | Бірніхат | Індія | 128.2 |
| 2 | Делі | Індія | 108.3 |
| 3 | Караганда | Казахстан | 104.8 |
| 4 | Мулланпур | Індія | 102.3 |
| 5 | Лахор | Пакистан | 102.1 |
| 6 | Фарідабад | Індія | 101.2 |
| 7 | Дера Ісмаїл Хан | Пакистан | 93.0 |
| 8 | Н’джамена | Чад | 91.8 |
| 9 | Лоні | Індія | 91.7 |
| 10 | Нью-Делі | Індія | 91.6 |
| 11 | Мултан | Пакистан | 91.4 |
| 12 | Пешавар | Пакистан | 91.0 |
| 13 | Файсалабад | Пакистан | 88.8 |
| 14 | Сіалкот | Пакистан | 88.8 |
| 15 | Гуруграм | Індія | 87.4 |
| 16 | Ганганаґар | Індія | 86.6 |
| 17 | Хотан | Китай | 84.5 |
| 18 | Ґрейтер Нойда | Індія | 83.5 |
| 19 | Бхіваді | Індія | 83.1 |
| 20 | Музаффанаґар | Індія | 83.1 |
Джерела даних: IQAir.com (World Air Quality Report 2024). Ці показники базуються на тисячах моніторингів, що робить їх найнадійнішими для 2025–2026 років.
Причини забруднення: від вугілля до вихлопних газів
Індія тримає пальму першості з 12 містами в топ-20, бо тут промисловість, транспорт і сільське господарство зливаються в токсичний коктейль. У Бірніхаті, прикордонному пункті з Бангладеш, цементні заводи й відкриті склади вугілля розносять пил на кілометри – вітер несе його в кожен двір. Делі страждає від спалювання рисової соломи фермерами восени, коли поля перетворюються на вогняні моря, додаючи до 65% транскордонного забруднення з сусідніх штатів.
Пакистанські міста, як Лахор чи Пешавар, залиті димом від тисяч цегельних печей на вугіллі та дизельних генераторів. У Лахорі понад 4000 таких печей випускають чорний дим щодня, а затори з старих авто множать вихлопи. Тут взимку смог стає настільки густим, що школи закривають, а видимість падає до 50 метрів.
- Промислові викиди: у Караганді видобуток вугілля й металургія осідають пилом на будинках, проникаючи в легені.
- Транспорт: у мегаполісах мільйони авто без каталізаторів труять NO2 і сажею.
- Сільське господарство: стерня горить, бо альтернативні методи очищення – забуті через бідність.
- Пил і пилові бурі: у Хотані, Синьцзян, пустеля додає природного, але посиленого промисловістю пилу.
Ці фактори переплітаються з погодою: інверсії взимку тримають отруту біля землі, як кришка каструлі. У Н’джамені, Чад, пил з Сахари змішується з викидами від генераторів через брак електромережі.
Вплив на здоров’я: невидима епідемія
Кожен подих у цих містах – гра в рулетку з раком і серцевими нападами. PM2.5 проникає в кров, викликаючи запалення, астму й інсульти. За даними WHO, забруднення повітря щороку забирає 7 мільйонів життів глобально, з них мільйони в Азії. У Індії та Пакистані це скорочує життя на 5–10 років.
У Делі астма в дітей зросла на 50% за останнє десятиліття, а рак легенів – норма для дорослих. Лахор бачить спалахи респіраторних хвороб взимку, коли лікарні переповнені. Дослідження State of Global Air 2025 фіксують 7,9 мільйона смертей від PM2.5 у 2023, з піком в забруднених регіонах.
- Діти та вагітні: низька вага при народженні, когнітивні затримки.
- Дорослі: хронічна ХОЗЛ, серцеві хвороби – 1 з 2 випадків ХОЗЛ від забруднення.
- Старі: передчасна смерть, деменція.
Жителі носять маски, але це не рятує від мікрочастинок. У Бірніхаті локальні хвороби легенів – щоденність для працівників фабрик.
Економічні втрати: мільярди в диму
Забруднення краде не тільки подихи, а й гроші. У Південній Азії втрати сягають 10% ВВП щороку через лікарняні витрати, пропущені робочі дні та мертву продуктивність. Пакистан втрачає 6,5% ВВП, Індія – мільярди на імпорт ліків від астми.
У Делі туризм падає на 20% у смогові сезони, фабрики гальмують через брак робочих рук. Глобально – $8 трлн втрат, за оцінками 2025. Робітники в Лахорі втрачають по 10 днів на рік через хвороби, а фермери – урожай від кислотних дощів.
Шляхи до чистого повітря: реальні кейси
Не все безнадійно. Пекін, колись лідер смогу, знизив PM2.5 з 80+ до 29 мкг/м³ у 2025 завдяки закриттю 100 тис. заводів, електробусам і штрафам. Китай загалом покращив на 5% у першому кварталі 2025.
Мехіко-Сіті ввів обмеження трафіку й зелені зони, знизивши озон на 30%. У Делі ввели непарне- парне авто, але потрібні жорсткіші заходи проти стерні. Лахор тестує газові цегельні – пілот зменшив дим на 40%.
Аналіз трендів: що показують дані 2025–2026
Частка міст, що відповідають нормам WHO, зросла з 9% у 2023 до 17% у 2024, але Азія лишається гарячою зоною – 97% міст перевищують ліміт. Індія покращила на 7%, Китай продовжує спад. Реал-тайм 2026 фіксує сплески: Лахор сягав AQI 500, але сезонні покращення можливі з вітром.
Тренд: перехід на електро, заборона вугілля, моніторинг. Прогноз – до 2030 ще 10% покращення, якщо врятувати фермерів від спалювання.
Уряди Індії запустили National Clean Air Programme з $1 млрд на моніторинг, Пакистан – Clean Air Act. Громади садять дерева, вимагають фільтри на заводах. Ви можете допомогти: обирайте метро замість авто, підтримуйте локальні кампанії проти спалювання.
У світі, де Бірніхат дихає вугіллям, а Делі бореться зі смогом, зміни починаються з дій. Ці міста нагадують: чисте повітря – не розкіш, а необхідність, і прогрес можливий, якщо не відкладати.